Історія закладу освіти

На Центральній площі знаходиться Топільська ЗОШ - це гордість селища. Наша школа, побудована в 1969 році, має славну історію. Перша споруда збудована на початку минулого століття в селі Піски, недалеко від сьогоднішнього клубу. Складалося це приміщення з двох класних кімнат і маленької кімнатки-сторожки, де жила вчителька Мотрона Данилівна.Через декілька років школа стала церковно-приходською. На зміну Мотроні Данилівні навчати дітей прийшов Василь Олександрович. Він вчив дітей писати, читати, також викладав Закон Божий (прізвища обох, на жаль, не збереглися).

В 1912 році збудували нове приміщення школи, земське. Навчався тут 51 учень. Завідував школою диякон Степан Іванович. Навколо неї він посадив дерева, які ростуть донині.

У 30-ті роки Пісочна (так її називали) школа стала семирічкою і набула статусу школи колгоспної молоді (ШКМ). Керував нею Беседін Петро Єрмолайович. Школа була темна і холодна. Техробітниця приходила рано-вранці. топила піч, але тепло в приміщенні не трималось. Та заняття не припинялися. Було багато учнів, навіть по два-три класи.В школі не вистачало зошитів, писали на газетах. Бібліотеки теж не було. Діти ходили до школи хто в чому.

Із спогадів Каніщевої (Тулінцевої) Віри Павлівни:«В школі було дуже весело. На шкільному подвір'ї були встановлені різні спортивні знаряддя:«гігантські кроки», гойдалки, волейбольні майданчики. Грали у волейбол всі: і вчителі, і учні. Був створений струнний оркестр, керував ним вчитель історії Котеньов Микола Іванович. В школі працювали гуртки. Найактивнішим був літературно-драматичний. Незмінним керівником його була Лапіна Олександра Миколаївна, вчитель російської мови та літератури.

З 1936-38 рр. Пісківська семирічна ШКМ стала середньою з 10-річним курсом навчання. Директором був Оранський Роман Павлович. Навчання в 8, 9, 10 класах було платним. За навчання в 8 класі, наприклад, треба було платити 120 карбованців. Ця система протрималась 3 роки, потім її відмінили.

В 1940 році відбувся перший випуск Пісківської середньої школи.

Коли почалася війна, заняття тимчасово припинилися, але не на довго.

З 7 липня 1942року по 23 січня 1943 року с. Піски було окуповане.

Після окупації з лютого 1943 року вчителька Чала Олександра Іванівна почала збирати дітей до школи. Педагоги, техпрацівники і діти ремонтували парти, прибирали подвір'я. Директором у той час був Білоус Микола Прохорович.

У 1944 році Пісківській середній школі довелося перейти в менше приміщення, щоб кращу будівлю віддати дітям–сиротам..
Директором школи на той час був Чернишов Моісей Маркіянович. Вчителі, місцеве населення сердечно прийняли знедолених війною дітей. Дитячий будинок, що розмістився тут, називався спеціальним, він був організований для сиріт, батьки яких загинули або померли під час війни. Діти знаходилися на повному державному забезпеченні. Директором був Леонід Петрович (прізвище ніхто із старожилів не пам'ятає), але не довго. Його змінила А. М. Шульц.

В дитячому будинку було від 130 до 140 дітей-сиріт. Групи були великими, по 25- 30 чоловік молодшого і середнього віку. Навчалися вони у Пісківській середній школі. В липні 1945 року в дитячий будинок прибули нові вихователі: Колісник Галина Іванівна, Дубовик (Токарева) Ганна Григорівна і майбутній директор Чаговець Надія Яківна. В спеціальному дитячому будинку працювали:Н.Я.Чала,Б.І.Стебунов, А.Н.Каюкова,П.Я. Куценко, Сестри Косовські,О. Н. Дувенкевич,С. С. Щмуклер, А. М. Шульц, М. І. Рєзнік, Г. К Колісник, Г. Г. Дубовик, А. К.Макрушин, П. А. Ляшенко, З. Миненко, Є. Я. Глазков та ін. Педколектив вів велику виховну роботу. Тодішній завідуючий районним відділом Освіти Гузенко Микола Михай­лович завжди відзначав виховну роботу колективу дитячого будинку.

В 1947 році П. А. Ляшенко був призначений завучем дитячого будинку, а в 1949 році - директором. З 1950 року вихованці Пісківського дитячого будинку були переведені в інші дитбудинки, в значно кращі житлові умови. Тоді ж Пісківська середня школа знову розпочала заняття в своїй будівлі.

Перший післявоєнний випуск 10 класу відбувся в1954 році, класним керівником була Козьміна Катерина Федорівна, а директором Котеньов Микола Іванович.Усього учнів, що закінчили 10 клас, було 35 чоловік.

Дуже добре багатьом учням Пісківської школи запам'яталися 1960-1970 роки. В цей час за школою було закріплено поле розміром 40 га. Учні самі його обробляли. До учнів були прикріплені досвідчені механізатори. Навчав тракторній справі Тіньков Іван Архипович, вчитель праці.

В 1969 році Пісківська середня школа перестала існувати, оскільки в цей час в сел. ст. Тополі було збудоване нове, велике, світле і просторе приміщення, а школа стала називатися Топільською середньою. Класним керівником першого випуску був вчитель фізики В. П. Пилипенко, а директором В. Д. Варбанський, якого в 1972 році змінив В. П. Пилипенко.

У 1991 році директором школи стала Віра Миколаївна Бологова, її директорство припало на розпад Радянського Союзу і утворення незалежної Української держави. Виживати було важко, оскільки держава не надавала належної матеріальної допомоги. У школі до 1997 року працював інтернат, групи продовженого дня для учнів 1-4 класів.

З 2003 по 2014 рік школу очолювала Надія Василівна Тішакова.

Зараз у школі працює 18 вчителів. Сьогодні будівлю школи від інших будівель відрізняє парадний ганок, великі світлі вікна, прикрашені шторами і квітами, що надають сучасний і елегантний вигляд. У розвиток школи великий внесок зробили і роблять сільські мецинати, випускники школи Хавелов І. П., Старіков Ю.В., Лагунков С.В., та інші.

З 2015 року директором школи призначено Базарного Олександра Олексійовича.

За багато років школу закінчили сотні мешканців навколишніх сіл. Так першим «золотим» медалістом був Іван Миколайович Логачов, сьогодні професор Бєлгородської державної технологічної академії. Федір Сергійович Балєв,випускник Топільської СШ, сьогодні займається будівництвом у місті Харкові, є головою правління будівельної компанії "Мегабуд" .В. В. Абросимов - кандидат технічних наук, завідувач кафедрою земельного кадастру МІТАКу, Д. С. Хавелов - аспірант Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Т.І. Пруднікова_ доцент кафедри мікробіології Харківського державного університету ім. Каразіна.

Праця вчителя ніколи не старіє, вона передається із покоління в покоління.